Корисна творчість!

Привчайте дитину творити навчаючись. У грі все сприймається краще! 

Електронні версії підручників для 9-го класу

Видавництва, що цього року друкують шкільні підручники для учнів 9-х класів почали надавати Міністерству освіти і науки електронні версії підручників для розміщення у вільному доступі.

Скористатися ними можете і ВИ!

ЦІКАВО!

Весна - пора спроб! Спробуйте себе у чомусь цікавому. Наприклад у фотоконкурсі "Рік Японії в Україні". Деталі  дізнайтеся тут.

P.S. На переможців чекають призи)

Як вчать у Японії?

Хочете дізнатися щось нове? Тоді Вам сюди. 

Познайомтеся з освітою в Японії.

Рік Японії в Україні

2017 рік за ініціативою Президента України оголошено роком Японії в Україні (Указ Президента України від 11 січня 2017 року №1 "Про оголошення 2017 року Роком Японії в Україні")

Цікаві факти про Японію

• Японці дуже поважають тих, хто може сказати їхньою мовою хоча б дві фрази. Вони вважають, що вивчити її нереально.

• Японці постійно говорять про їжу, а коли вони їдять, то обговорюють, як їм подобається частування. Повечеряти, не вимовивши кілька разів oishii (смачно) - дуже неввічливо.

•  Японські поліцейські - найчесніші у світі, хабарів не беруть. Хіба що іноді за незначні порушення можна вмовити відпустити, прикинувшись "бакою". По-японськи "дурень" звучить як "бака" (дослівно дурний чоловік).

• Токіо - найбезпечніший мегаполіс у світі. У Токіо настільки безпечно, що шестирічні діти самостійно користуються громадським транспортом

• Японці дуже сором'язливі, не звиклі висловлювати свої почуття. Для багатьох справжній подвиг сказати: "Я тебе кохаю".

• У японських сім'ях абсолютно нормальна ситуація, коли брат із сестрою взагалі не розмовляють, навіть не знають номерів мобільних телефонів одне одного.

• Японці практично ніколи не кличуть гостей додому. Запрошення "заходьте як-небудь" у більшості випадків варто сприймати виключно як ввічливий зворот.

• Японці - божевільні трудоголіки. Можуть запросто працювати 15-18 годин на день без перерви на обід.

• Приходити на роботу вчасно в Японії вважається поганим тоном. На місці треба бути хоча б на півгодини раніше.

• У японській мові навіть є слово "кароші", що буквально перекладається, як "смерть від перепрацювання". У середньому щороку з цим діагнозом помирає десять тисяч осіб.

• У північних містах Японії всі тротуари з підігрівом, тому тут ніколи не буває ожеледиці.

• У Японії на вулицях можна побачити вази з парасольками. Якщо починається дощ, можете взяти будь-яку, а потім, коли дощ закінчується, ставите в найближчу вазу.

• На японських вулицях ви не побачите сміттєвих баків. Усе сміття японці несуть додому, а потім сортують на чотири види: скло, спалюване, перероблюване й неспалюване сміття.

• У деяких швидкісних поїздах кондуктор при вході у вагон знімає головний убір і кланяється, і тільки потім перевіряє квитки.

• У Японії навчальний рік починається першого квітня. До речі, в японській мові в місяців немає назв, замість цього вони позначаються порядковими номерами. Рівень грамотності становить майже 100%.

Зі святом!

Що таке ЩАСТЯ?

Щастя – це вічна дорога земна,

Щастя – це літо, зима і весна,

Щастя – це сонце, злива і сніг,

Щастя – це пісню ділити на всіх,

Щастя – це віра в добро і любов,

Щастя – це музика вільних дібров,

Щастя – це друзі і рідний твій дім.

Щастя – це світ, подарований всім.

27 лютого у 8-Б класі Полтавської гімназії №21 говорили про щастя. Згідно тлумачного словника української мови: «Щастя – це почуття або стан найвищого, повного задоволення життям; вияв радості від спілкування з рідними, близькими; сприятливий збіг обставин; талант, успіх, удача». Учні спробували з’ясувати «Що таке щастя? Від чого воно залежить? Чи потрібно воно людині?».

Діти складали список цінностей, які можуть принести людині щастя в житті. Визначали, яким може бути їхнє життя, чи сірим і похмурим, чи сповненим різнокольорових фарб і емоцій. Навіть написали список своїх мрій та створили портрет найщасливішої і найвеселішої людини в класі.

З рештою кожен склав маленький план, як досягти справжнього людського щастя.

А для щастя треба зовсім небагато:

Сонце, зорі, небо і весела хата.

А у хаті рідні, друзі, мама й тато

Щоб любов і радість там жила крилата.

Щоб були стосунки в сім’ях добрі, щирі.

І зростали дітки в злагоді і мирі.

І щоб був достаток, все було, як треба

Ой, для щастя, мабуть, трохи більше треба?

Ще краса безмежна, ріки і долини,

І любов, як море треба для людини.

І знання, і творчість, радість безупинна.

Кожен раз щось інше.

Ти ж на те й Людина?!

  

Міні-EdCamp Poltava 2017

25 ЛЮТОГО 2017 р. у Полтавській спеціалізованій школі-інтернат №1 відбулася регіональна (не) конференція для шкільних педагогів на тему: "ШКОЛА – стара, ДІТИ – нові: шляхи взаєморозуміння".

Ви запитаєте: "Що таке EdCamp?"

EdCamp -  це інноваційний формат взаємонавчання та спілкування вчителів, який поширюється по світу вже протягом п’яти років. Україна стала 24-ою країною, що приєдналася до цього руху. Перша національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася в Харкові в червні 2015 року. Тепер за підтримки Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні (не)конференції міні-EdCamp’и крокують по містах і селах України.

Основними принципами EdCamp є:

1. Безкоштовність - учасниці й учасники не платять за вхід на EdCamp. Це дозволяє гарантувати, що різні педагоги –як з великих міст, так і з регіонів – зможуть взяти участь.

2. Незалежність - педагоги мають можливість вільно висловлювати свої думки, не потрапляючи під вплив будь-кого.

3. Вільна ініціатива - будь-хто може прийняти у себе EdCamp – чи то районне управління освіти, окрема школа, громадська організація або неформальна вчительська група.

4. Програма визначається в перший день проведення - програма (не)конференції заздалегідь практично не готується. Уранці першого дня графік і теми спілкування плануються спільно з усіма.

5. Кожний і кожна можуть стати спікерами - якщо ви є учасником EdCamp, то маєте право на виступ.

6. Діє закон «вільної ноги» - учасниці й учасники самі визначають, які сесії відвідати.

Після завершення EdCamp всі відчувають так званий «ефект довгого хвоста» – це виявляється у продовженні дискусій і спільної діяльності. Я вдячна організаторам за їх колосальну працю, яка дозволила всім учасникам отримати величезне задоволення від заходу. А якщо ви ще не входите до спільноти відповідального вчительства, то вам сюди.

Зі святом!

Математична задача: як упакувати кулі (відео)

Старший науковий співробітник Інституту математики НАН України, кандидат фізико-математичних наук Ірина Єгорченко розповідає про задачу оптимального пакування сфер у восьмивимірному просторі та її розв'язок, запропонований українською вченою-математиком Мариною В’язовською.

Як саме це відбувається? Дивіться тут.